Суху товсту гілку горіха, що здійнялася прямо вверх, наш сусід у селі давно вже хотів зрізати, та пожалів. Пожалів не гілку, а синичок, які ще з весни знайшли на ній дупло і вевели пташат.
- Може й наступної весни оселяться, - поміркував, - тож зрізати не буду, тим паче, що гілка нікому не заважає, а синички користь саду приносять і свистом звеселяють.
Так і сталося. Наступної весни синички знову тут оселилися, а на початку літа у них з'явилися малята. Це стало очевидним, коли вони активно носили у дупло всяку живність.
Якось сусід запросив мене в гості:
- Маркіяне, назривай собі малини у моєму саду. Вона хоч давно не лісова, "одомашнилася", але ягоди таки корисні!
Я щиро подякував дядькові Іванові - сусідові. Зриваючи малину у кошик, не міг стриматися, аби не поспостерігати за синичками.
...Ото дива! За якихось кілька хвилин у дупло залетіла одна синичка, друга, третя, четверта... Я вже й з ліку збився. А з дупла ніхто не вилітає. Скільки їх там замешкало і, взагалі, скільки може поміститися?..
Про побачене розповів дідькові Іванові. Той почухав потилицю:
- Щось такого я не спостерігав...
Сусід обійшов навколо дерева, ретельно оглянув суху гілку з дуплом (його можна було добре розгледіти зі землі), гримнув на кота Мурчика: "Ти на пташок не заглядай, бо кину у холодний льох!", і від здивування сплеснув долонями. Виявляється, навпроти дупла, яке ми бачили, з іншого боку гілки утворилося ще одне дупло, і вони якимось дивом з'єдналися, вийшов "тунель" крізь гілку. Синички залітали в один отвір, а вилітали іншим. Через густе листя не було видно, як вони вилітають. Тому склалося враження: якась "чорна діра", мов у космосі, що все поглинає, а тут - синичок.
Я вже забув про малину, а став спостерігати за синичками. Ті за десять хвилин дванадцять разів залітали у дупло і годували своїх ненаситних пташат комахами, личинками... Скільки ж це за день, за весну і літо кожна пташка знищить шкідників саду?!.. Оце працьовиті синички! "Господарські!" - так кажуть у народі.
Дупло з «потаємним» виходом
- Информация о материале
- Автор: Маркіян Лехман, 15 років
- Просмотров: 998