1 1 1 1 1 (7 голосов)

Теплий ранок. І знову сонечко стрічає новий день. Я прокинулася з усмішкою на обличчі, бо знаю, що сьогодні свято. У моєї бабусі Марії День народження.

Усією родиною ми поїхали на дачу. Садок наш милує око розмаїттям дерев. Тут і яблуні, і груші, і сливи, і персики, й абрикоси... Коли дивлюся на них, то здається, ніби вони вже поважного віку і хочуть розповісти мені якісь цікаві історії, легенди давнини. Хатинка – прекрасне місце для відпочинку. Вона ховає від спеки та дощу, приймає всіх стомлених від праці під свій захист. Але здалеку вже не видно хатинки, бо дерева стали такі високі, розлогі, що цілком закривають її. А город – душа радіє. Плоди праці моїх невтомних бабусі та дідуся ніжаться на сонечку, мліють в обіймах його лагідного проміння.

Я зі своїми братиками вирішила погратися. І так натомилися, що не знали, куди подітися від тої спеки. Але Бог допоміг нам і одразу ж накликав вітер. Хоча він був теплим, проте дуже сильним, бо гойдав дерева, наче дітей у колисках. Їхній шум видавався музикою. Так, справді, це музика природи.

Згодом ми продовжили гру. Поки мої брати передавали один одному квача, я вирішила десь заховатися. Біжу, а вітер підганяє, у спину штовхає. Уже минула город. А далі – поле. Безмежне поле... І раптом сталося диво... Від побаченого я завмерла. Вітер схилив золотисте колосся, і воно гойдалося, ніби співало. Це було так ніжно й мило. Я забігла в пшеницю і присіла. Моє волосся розвівав уже не вітер, а лагідний вітерець, який ніби бавився із золотими колосочками. І я відчула себе справжньою українкою, до безтями закоханою у рідну землю.

Ця мить незабутня. Цей подих вітру, цю красу пам'ятатиму завжди. Я б довго ще сиділа там, проте брати вже знайшли мене. Усі милувалися цим видовищем. День минув чудово. Кожен отримав порцію позитиву. Задоволені та щасливі, ми повернулися додому.

Комментарии  

balaguratetjana
0 #4 balaguratetjana 18 марта 2017
Олю, привіт! Розповідь дійсно віє на читача вітерцем. Легким.
Спасибі!
Проте шукай небагальні закінчення творів. Інтригу тримай. І буде ще цікавіше.
Ольга Бучек
0 #3 Ольга Бучек 25 ноября 2016
Щиро дякую!
Sumak
+3 #2 Sumak 22 ноября 2016
Чудова розповідь! Бажаю подальшого творчого натхнення!
Lemeh
+4 #1 Lemeh 21 ноября 2016
красиво описана мить єднання з природою!

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии

  • Одуванчик...

    Маркіян Лехман Маркіян Лехман 21 апреля 2018
    Вірш гарний! Не закопуй мрію у землю.Кульбабу ...
     
  • Перша вчителька

    Маркіян Лехман Маркіян Лехман 20 апреля 2018
    Перша вчителька - завжди перша!
     
  • Одуванчик...

    Dik Dik 17 апреля 2018
    прям... хорошое стихотворение
     
  • Сорока - Білобока

    Olenochka Olenochka 15 апреля 2018
    Дуже цікава казочка
     
  • Рідна мова

    Olenochka Olenochka 15 апреля 2018
    Прекрасно описана повага до рідної мови в ...
     
  • Моє Міжгір'я

    shturman shturman 10 апреля 2018
    Щороку маю чудову можливість побувати на ...
     
  • Рідна мова

    shturman shturman 10 апреля 2018
    Прочитав віршик у якому вдало поєднано ...
     
  • Голуб світла

    Olenochka Olenochka 07 апреля 2018
    Дякую за хороші слова. Веселих Вам свят!
     
  • Голуб світла

    Ігор Дах Ігор Дах 06 апреля 2018
    З такими віршами, Оленко, можна сміло ...
     
  • Голуб світла

    Маркіян Лехман Маркіян Лехман 04 апреля 2018
    Дай Бог, щоб і люди були сильні духом!