Весна. Вона настільки ж прекрасна, як і твої очі. У них багато чого можна прочитати. Дивлюсь у твої ніжно-кавові очі і бачу там своє натхнення. Глибоко вдихаю і пишу в блокноті слово «щастя». Воно є у сонці, в сьогоднішньому дні, в пелюстці квітки, на твоєму обличчі. І тепер у моєму блокноті.
Люблю дощ. Він буває різним: теплим і журливим. І ще різним буває настрій. То весело, то сіро на душі. Та можна постояти під дощем. Без парасольки. Тоді крапельки змивають сум і тривожні думки.
Черпаю натхнення у вітру. Ляжу в траву, немов заховаюся від нього. А він літає поміж травинок – шукає мене. Залоскоче за ніс – знайшов. Скінчилася гра. Піду вип'ю чаю.
В твоїх очах розцвіла весна. Нікому про це не розповім. Це буде моєю маленькою таємницею.
Комментарии