1 1 1 1 1 (2 голосов)

Весна. Вона настільки ж прекрасна, як і твої очі. У них багато чого можна прочитати. Дивлюсь у твої ніжно-кавові очі і бачу там своє натхнення. Глибоко вдихаю і пишу в блокноті слово «щастя». Воно є у сонці, в сьогоднішньому дні, в пелюстці квітки, на твоєму обличчі. І тепер у моєму блокноті.

Люблю дощ. Він буває різним: теплим і журливим. І ще різним буває настрій. То весело, то сіро на душі. Та можна постояти під дощем. Без парасольки. Тоді крапельки змивають сум і тривожні думки.

Черпаю натхнення у вітру. Ляжу в траву, немов заховаюся від нього. А він літає поміж травинок – шукає мене. Залоскоче за ніс – знайшов. Скінчилася гра. Піду вип'ю чаю.

В твоїх очах розцвіла весна. Нікому про це не розповім. Це буде моєю маленькою таємницею.

Комментарии  

Ігор Дах
+1 #1 Ігор Дах 06 июня 2017
Цікава замальовка, але до чого тут чай!

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии