«Квіточко моя, зіронько моя, сяєш ти у мене в очах!
Ти блистиш неземним вогнем у мене в серці й думках!
Усе скажу лишень для тебе.
Та тільки таємниця одна – не скажу тобі, хто я!..»
«У свої 14 набачилася різного я, але такого у світі нема», – думала я. Я вирішила не закривати чат. Адже це міг бути хтось із моїх знайомих.
«Мені треба якось сказати тобі – ти частинка мене! Віддай мені ключі від свого серця, скажи, що любиш мене. Прийди до мене о 3 ночі, я поцілую тебе…»
Багато було ще таких записок о 3 ночі кожного дня…
Десь зо 100 таких послань довели мене до сказу… О третій ночі я спустилася в двір одразу… Мислила не своєю головою, не своїм розумом. Сонна ніч.
– Привіт! Це я, той, що писав тобі, – озвався старий дід до мене.
Я очманіла від страху, бо в нього були жовті очі, які ще й ніби світилися.
– Я ж казав, що гарно замаскуюсь, бо буде лихо, якщо впізнаєш. Я вже розповідав тобі про свою біду. Винось з хати золото, срібло та гроші!
Не довго думаючи, точніше взагалі не думаючи, винесла з хати все, що просив незнайомець.
Вранці я все ще була під гіпнозом. Мене розбудив мамин крик. Вона, звісно ж, репетувала про втрату. Я нічого не пам'ятала, бо він дав мені цукерку «за допомогу», після якої я все забула.
Мама покричала з пів години, але потім усвідомила, що крик горю не зарадить. Вона випадково натрапила на мій телефон. Включивши, щоб перевірити заряд, вона побачила переписку.
– Таню, а що ти на це скажеш???
Я пішла до вітальні, звідки долинав голос мами. Я витріщила очі – я ж і про переписку забула.
Мама викликала поліцію, а вона вже з'ясувала через 2 дні, що це професійні психологи, які записками примушували мене виконувати вправи, а через них загіпнотизували.
Я зрозуміла:
1) Не можна віртуально спілкуватися з незнайомцями, як би переконливо вони не писали.
2) В таких ситуаціях треба обов'язково повідомити батьків.
3) Кожна дитина, навіть доросла людина може бути частинкою злого плану. У людей, які цим займаються, ти можеш бути просто іграшкою, не помічаючи цього.
4) Інтернет можна використовувати як і в добрих цілях, так і в поганих.
Комментарии