1 1 1 1 1 (0 голосов)

Для когось небо – купол, а для когось – простір.
Для когось свобода – мрія, а для когось – ціль.
Комусь мало однієї планети.
А комусь – достатньо однієї посмішки в очах.
Кожен сам собі визначає межі свого світу. Хоч дехто заковується в рамки.
Але кожен по-своєму.
Унікальність.
Так що ж нас тоді поєднує?
…Почуття…

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии