За горами, за долами жив на світі старий дід. Все своє життя тяжко працював. Мав трьох синів, яких не навчив господарювати на землі, так як сам це робив. Виросли вони великими ледарями. Завжди думали, як свою роботу, якої, зрештою, мали мало, скинути на кого-небудь іншого.
Але одного дня батько важко захворів. Відчуваючи близьку смерть, задумувався: як вони проживуть без мене на цьому світі? Що з ними буде? А чи будуть обробляти землю? Стаючи щораз слабшим, батько покликав синів і сказав:
- Працював я тяжко все своє життя і придбав багато золота, яке закопав у нашому полі. Як помру, віднайдіть багатство, вистачить його для вас трьох на ціле життя.
По трьох днях дід помер. Поховали сини батька і взялися шукати золота. Усі троє працювали весь час. Прокидались, коли ледве світало, і лягали, коли місяць і зорі сяяли на небі. Копали один тиждень, другий, третій. Перекопали всю землю і нічого не знайшли, крім каміння.
Образились всі троє на батька за те, що вчинив він такий злий жарт. Але земля була скопана так докладно, як ніколи. То ж брати вирішили засіяти пшеницю.
Пішли дощі, пшениця зійшла і почала рости. Коли прийшли жнива, пшениця стояла вище людського росту. Брати зібрали чудовий врожай. І лише тоді вони зрозуміли, що батько їх не обдурив. У землі справді є золото, тільки треба добре працювати, щоб воно прийшло в людські руки.
Батькова наука
- Информация о материале
- Автор: Адріана Колач, 10 років - Перемишль, Польща
- Просмотров: 2328
