Темним дрімучім лісом ішов Лев - цар звірів. На зустріч йому вистрибнув зайчик - заплаканий, весь в сльозах.
- Що сталося? Чому ти плачеш? - промовив лев.
- Пішов я до лисички в гості, а вона мене образила.
- Та чим же лиска тебе образила? - поцікавився лев.
- Запросила руда мене в гості - став розповідати вухастий. - Накрила стіл. Страви дуже були смачні, та ще й чаєм пригостила з морквяним печивом.
- Це ж добре!
- Так, - погодився вусатий. - Але після того, як я все з'їв, вона сказала, що не хоче більше таких друзів.
Подумав лев тай каже: те, що лисичка сказала, вона повелась не гарно, з гостями так не чинять. Але і ти проявив неповагу до гостинності руденької, тим, що все з'їв. Гості так теж не чинять.
- Та що ж робити? - питає зайча.
- Ну що ж, підемо до лисички разом, - запропонував лев.
Руда, як побачила лева, злякалась. Але Цар звірів вічливо перепросив за те, що навідались до неї без попередження. Заспокоївшись, лисичка запросила їх в дім. Попивши чаю, зайчик зрозумів, що повівся не гарно та перепросив руду. Натомість лиска вибачилась перед вухастим і відтоді більше між ними не було непорозумінь.
Не дивно, що лева називають Царем звірів, адже зміг примирити зайчика з лисичкою!
Комментарии