Жили-були колись давно три друзі: медвідь, мишка і свинка. Одного разу каже медвідь друзям:
- Давайте, друзі, будемо будувати собі хатинки, а то вже скоро зима настане і морози будуть...
Друзі погодились і кожен поспішив будувати собі хатку. Мишка збудувала хатинку із паперу, свинка з пластиліну а медведик із цегли. Настала зима, подули холодні вітри і хатка мишки не витримала. За нею і хатка свинки розвалилася, а хатина медведика стоїть. Прибігла мишка до кошлатого друга та й проситься до його хатки жити.
- Пусти, а то мою хатину вітром здуло.
Мишко відразу впустив мишку пожити, а тут і свинка за нею...
- Пусти пожити, а то мою хатину дощем змило, ніде дітися.
Почали вони жити в трьох. Мишко прибирає, готує, піч топить, а мишка зі свинкою сидять та лишень бешкетують. Сталося одного разу - вітром дах хатини пошкодило.
- Ідіть, каже медвідь полагодіть дах, а я тим часом в ліс по хмиз пійду.
Погодилась мишка зі свинкою, пішли. Мишка каже:
- Я тут залатаю.
А свинка:
- А я тут трохи підлатаю.
- А там нехай так буде, як є, - порадились двоє друзів.
Тут приходить Мишко.
- Ну що, все зробили?
- Так! - в один голос закричали двоє друзів.
- Як вам не соромно! Ви ж бачили, що сталося з вашими хатками.
Медвідь дуже розізлився і прогнав їх геть. Бігає мишка зі свинкою, холодно дуже їм стало та й сором їх взяв. Стали вони проситись знову до Мишка. Медведик був добрим і впустив їх до хатини, але відтоді мишка зі свинкою в усьому допомагали Мишкови. Ось так і жили втрьох: медвідь, мишка та свинка.
