Пливуть спокійні хмари вечора, шумить втомлене море, цвіркуни засинають у траві. Десь плавно спадає багряне листя. Дощ купається в сріблі.
А там тропіки. Соковита зеленавість аж «ріже» контрастом очі. Шурхотіння листя... Ні! Це яскраві барвисті літаючі квітки-метелики... Надзвичайне творіння природи... Ось! Дивна тваринка метушливо пробігла по дереву і на мить задивилась на тебе трішки переляканими, але добрими оченятами.
Хіба це все не прекрасно?! Ця цнотлива природа, яку ще не зіпсували люди. Тепер поглянемо на середовище де живемо ми. Метушня, галас, шум машин. Бетонні велетні, асфальтовані дороги, світло вітрин та бігбордів, сміття... Лише кілометр парку - найбільше, що може дати місто. А люди?! Усі заклопотані, більшість із них байдужа до твоїх проблем.
Але ж ... Треба починати з себе. Важко повірити, що ти ніколи в житті не кинув на землю й папірця. А чи багато разів допомагав літній людині донести сумки чи перевести через дорогу? А чи садив ти коли небудь хоч одну рослинку? Починати ніколи не пізно. Якщо йдеш і бачиш обгортку чи пляшку, не полінись - викинь в урну. Помітив, що бабусі страшно перейти через стрімкий потік машин, - допоможи їй. Знаєш, що тваринам взимку холодно і голодно - не пожалкуй крихт хліба.
Невже не приємно пройтись чистою м'якою травою босими ногами? Невже не стане краще на душі. Якщо хтось допоможе скоріше вибратись із скрути? Невже не хочеться бачити навколо себе чистоту та красу?
Допомога людям і природі нічого не коштуватиме, а добро, як відомо, вертається стократ. Створимо разом гармонійний світ на нашій планеті! Хай вона стане Планетою Добра! Обов'язково!

Комментарии  

0 #1 shturman 17 января 2011

Уважно прочитав твою прозову мініатюру, яка складається із двох частин. Однієї- заспівної, а другої - аналітично-повч альної.Що запам'яталося? Те, що навколишній земний світ розмальований різними фарбами і є прекрасним. І ще із прочитанного переконався, що не слід смітити. У такий спосіб я виявлятиму добро, а далі авторка запитує у кожного із нас: "А чи багато разів допомагав літній людині донести сумки чи перевести через дорогу? А чи садив ти коли небудь хоч одну рослинку? Мені видається, що за цими запитаннями мали бути наведені приклади і авторські роздуми, а не тільки констатація того,що само-собою зрозуміле. Раджу критично віднестися до цієї публікації і спробувати доповними її цікавими прикладами і роздумами. Нехай щастить.

Обновить список комментариев

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.