1 1 1 1 1 (0 голосов)

Жити в Україні стає все кращає і веселіше. Думка суперечлива, проте не абсурдна. Адже найважливіший аргумент цього широко розповсюдженого переконання - гроші. Грошей у країні дійсно стало набагато більше. І не просто в країні. їх стало помітно більше в кишенях пересічних громадян. У всіх по-різному, але в цілому більше...
Бурхливе зростання торгівельних мереж і споживацького кредитування, кількості автомобілів на душу населення й попит на божевільно дорогу нерухомість красномовно підтверджують офіційну статистику.
Можливо, при цьому збільшується соціальне розшарування, поділ на класи. Можливо, успіх одних обертається спадковою бідністю інших... Але ті, «інші», вже давно й ні на що не ображаються. Вони п' ють або розбивають одне одному носи з перепою, вони забезпечують країні показники високої смертності та низької народжуваності...
Окрім доларових мільйонерів, число яких (так само як і особистий статок кожного) за останні декілька років зросло на порядок, веселіше й краще стало житися так званому «середньому класові». З цією думкою згоден і сам «клас»...
Та чи стало від цього краще жити в цілому? Чи стало веселіше?..
Світова статистична практика виробила цілий арсенал засобів, які дозволяють виміряти якість життя. Крім рівня статків і показників соціального розшарування тут фігурують і тривалість життя, і якість освіти, і свобода ЗМІ, і рівень розвитку культури, і десятки інших факторів...
Припустимо, що в нас у країні повно грошей, в кожного середнього роботяги їх - як у дурня фантиків. Але медицина відсутня - тому що середній рівень освіти мізерно низький і всі зайняті приватною підприємницькою діяльністю в сфері виробництва наркотиків. Лікувати нема кому. Грошей багато, а здоров' ячко так собі. Споживацький кредит квітне, мов сонях на городі... Дорогих іномарок у столиці більше, ніж у Нью-Йорку... В кожній квартирі по свіжому кондиціонеру й по п'ять кольорових телевізорів... Але ніхто не доживає до п'ятдесяти років...
Як оцінити таку якість життя?
Або ж припустимо, що у нашій країні не розповсюджуються наркотики. Громадяни переважно працюють у сфері послуг. Мільйони людей заробляють кредит і вправно його сплачуть. Днями перекладають папери з місця на місце і розкладають мільйони пасьянсів за обідом. Вечірком встигають подивитися якусь вульгарну гидоту по телевізору... В такій країні нема чим зайнятися: за межами виру офісних паперів у ній нічого не існує. В ній не знімають кіно, не пишуть книги, немає музики, живопису, архітектури, взагалі жодного мистецтва в ній не виробляється... У ній помирає наука, не завойовують космічні простори... В ній десятки мільйонів людей просто старіють і помирають...
Як оцінити якість такого українського життя?
Якщо суспільство будує посеред боліт і степу наукогради і залізниці, воно приречене заразитись ідеєю прогресу. Але буває так, що суспільство не будує нічого конкретного. Це не означає, що взагалі нічого не відбувається. Це означає, що нічого серйозного, глобального, масштабного, проектного таке суспільство свідомо не створює. Хтось десь будує собі гараж, хтось успішно розпилює та освоює город на дачі... Більшість якось виживає. Але Історію цим навряд зацікавиш...
Якщо в країні руйнується культурний простір, місце сенсу займають гроші. Коли в суспільстві зруйновані всі сенси культури, коли вони зведені до дрібниці, а їхнє місце зайняло споживання та кредитування, то суспільство руйнується. І жити стає нестерпно... Навіть якщо гроші є.
Коли в країні немає сенсів, тому що нічого не робиться, то єдиним зв'язком, який втримує людей одне з одним, стають гроші. Власне, все, що виробляється цими людьми, - то гроші. Все, заради чого ці люди встають із ліжка, їдуть в метро й перекладають папери, - це гроші. Гроші - то головне, що обговорюють у курилках, у транспорті, на вулиці й за родинною вечерею...
Яка якість життя в такій країні??? Чи весело в ній жити???
В Україні руйнується і деградує культурний простір, а отже, і всі зв'язки між людьми. Сперечатися з цим не бачу особливих підстав. Водночас у країні стає дедалі більше грошей. Але формула «чим більше грошей - тим краще» є, звичайно, банальністю. Але банально - не означає правдиво. Скоріше, навпаки.
Під гучну музику з реклами не чути стогонів країни, що помирає. Ролики транслюються на телеекрани під час моральної чуми, яка вбиває наше суспільство, випалюючи всі зв'язки між людьми. Ще трохи, і громадяни забудуть, як говорити дієслова та іменники рідної мови. Залишаться тільки числівники (треба ж гроші рахувати). Замість уроків математики буде урок калькуляція...
Ідеальна, прозора, ефективна...
І банальна.

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии