Скільки розмов можна вести про те, що ми патріоти, любимо і знаємо свою мову й свою країну. Але ось одна проблема - скільки в нашому житті справді українського?
Сьогодні мені б хотілось поговорити з вами про книжки. Чи любите ви читати? Я, наприклад, дуже люблю читати, особливо українських авторів. І тому хочу поговорити з вами про одну з болючих для мене тем...
Згадайте, на початку розмови я спитала про те, скільки в нашому житті українського? Отже, давайте поговоримо про українські книжки.
Для початку проведемо невеличку, але таку корисну мандрівку до книжкової крамниці... Уявляємо... ну і що ми бачимо? Велика кількість книжкових полиць... Поглянемо ближче. Ось роботи сучасних російських авторів, в більшості своїй це ненав'язливі гумористичні детективи та жіночі романи, трохи іноземної класики і, можливо (якщо дуже пощастить!), декілька українських авторів.
Чому ж так? Де знайти українську класику або хоча б сучасних авторів? А ще краще - дитячу літературу. Її або взагалі немає, або ж вона настільки дорога, що не кожна молода родина може дозволити собі таку розкіш, як книжечки видавництва «А-баба-гала-мага». Воно й зрозуміло, хто може собі дозволити книжки гривень по 5-3 як мінімум? Таких людей не багато... А що з іншими видавництвами? В них книжок для дітей взагалі майже немає, а ті що є - закордонних авторів. Відразу видно, що патріоти з нас не дуже. Звичайно вигідніше друкувати відомих у світі авторів, та й отримувати з цього великий прибуток. І найголовніше, для наших видавництв - постійно говорити про те, як сильно вони люблять Україну, її жителів та мову. Де ж тоді книги українських авторів? Можливо власники видавництв зі своєї висоти просто не можуть їх побачити? Що ж робити звичайним молодим мамам? Не читати своїй дитині книжок чи писати їх самостійно?
Наразі, вирушаючи за українською книгою, можна одразу приготуватися до довгих, і, на жаль, не завжди успішних пошуків. Але ж ми так любимо говорити про те, що ми патріоти!
І боляче розуміти, що в інших країнах все не так. Давайте подумаємо, чому в наших книжкових крамницях так багато творів російських авторів? Мабуть, російська держава щось робить для того, щоб книжки її авторів перекладались різними мовами і видавались у інших країнах. А наших українських творів немає навіть у рідних крамницях, не кажучи, про те, щоб перекладати і друкувати їх за кордон.
Чи для вас все це не важливо? Якщо важливо, то давайте щось змінювати! Може досить бути патріотами лише на словах? А варто доводити це ще й вчинками?
