Всі діти колись стають підлітками. І от, коли починається такий період, а це приблизно чотирнадцяти років, всі вони починають об'єднуватись в компанії з якимись спільними інтересами. Це може бути спорт, музика, художня самодіяльність. Але часто молодь об'єднують стилі музики або певні погляди на життя.
От саме про них я б і хотів поговорити. Що це, які вони, яке їх походження і чи варто взагалі слухати таку музику і підтримувати певний стиль? Я намагатимусь пролити хоч трохи світла на все це. Тож почнемо.
Представниками напрямків політичного характеру є скін-хеди. Назва походить від англійських слів skin — шкіра і head — голова, головний. Цей напрям є форменним нацизмом. Його представники визнають лише людей з європейським (або іншим) типом зовнішності. Інших же вони, в прямому смислі слова, винищують. Розпізнати скін-хеда просто: зазвичай вони носять шкіряні або армійського типу штани, на руці пов'язка зі свастикою (саме в такому вигляді, в якому носили німецькі офіцери часів фашизму) і "стіли" — шкіряне взуття, схоже на армійські спецназівські берци, з, найчастіше, металевими вставками на носках. Таке взуття з легкістю розбиває скляні пляшки і навіть цеглу. Цей рух є дуже небезпечним. Особисто я радив би триматися подалі від представників цього стилю.
І от два одвічних суперники: хеві метал (heavy metal) і pen (rap). Pen започаткували афроамериканці. Саме вони, перебуваючи на каторжних роботах у тюрмах, починали читати тексти речитативом, а потім, повернувшись додому, починали демонструвати це публіці. Так і з'явився pen. Майже всі відомі "репери" є вихідцями з гетто ("чорних кварталів"). Саме про життя в таких районах вони розповідають у своїх піснях: наркотики, зброя, бандитизм... Представники цього стилю вдягаються в широкий мішкуватий одяг, який, до речі, і носили у в'язницях, адже в'язням, щоб було легше працювати, давали саме широкий і просторий одяг. На ноги "репери" взувають кросівки з широкими хлястиками, а на голову — скошену набік кепку. Pen є одним з провідних стилів музики і, якщо не сприймати так близько до серця тексти пісень, не несе нічого поганого.
І, нарешті, "метал". Цей стиль музики утворився менш ніж півстоліття тому і походить від джазової музики. Саме heavy metal так лякав не одне покоління батьків. Вони хапались і хапаються за голови, їх улюблений син чи донька вдягаються в усе чорне, на руки надягають браслети з шипами, підводять очі чорним і, хай Бог милує, йдуть на люди. А музика! Бряцання по тарілках та барабанах і, дуже часто, невмілі соло на гітарі, які прикривають ефектами дисторшену (створювачем шумових коливань звуку). Але це лиш на перший погляд. Так здавалось лише батькам. То що ж так приваблює саму молодь в "металі"? Мабуть, саме відверта музика, яка дає вихід надлишкам емоцій і енергії. До речі, в той час, як тільки з'явився цей стиль, в Америці був зібраний конгрес, на який приїхали батьки з усіх куточків СІНА, і намагались зупинити цю течію, але нічого не вийшло.
Все б нічого, але тут з'являється один з напрямків heavy metal — black metal (темний метал). Саме він є сатанинською музикою, яка базується на музичних інтервалах, що називаються тритонами. Раніше церква забороняла цей інтервал, бо при його звучанні в людей "йшли мурашки" по шкірі і представники церкви стверджували, що це звуки музики сатани. Відомою «блеківською» групою є "Gorgoroth" ("Горгорот"), що в перекладі значить горгулія, міфічна істота з крилами за спиною, яка має химерний вигляд. Вдень горгулія стає каменем, а вночі оживає і служить силам зла. В епоху середньовіччя статуями цих істот прикрашали дахи будинків, бо вважалося, що вони захистять людей. Саме з подачі цієї групи за один раз в Норвегії було спалено близько ста церков. Ось уривок з інтерв'ю соліста цієї групи:
—Що стоїть за піснями "Gorgoroth"?
—Сатана.
А що для вас Сатана?
—Свобода.
—Ви підтримуєте знищення церков?
—Абсолютно.
"Блек" є небезпечною течією, від якої слід триматися подалі. Звичайний же heavy не несе ніякої пропаганди. "Металісти", як вже було сказано, одягаються у все чорне, на руки — браслети з шипами, на ноги взувають "стіли". Сам heavy metal не є небезпечною течією.
Отже, підведемо підсумок. Я розказав про деякі з найбільш відомих стилів. Потрібно їх остерігатися чи надавати перевагу одному з них – вирішувати вам, але, в будь- якому випадку, треба залишатися самим собою.
Комментарии