Яке ж короткочасне наше життя. Інколи, не встигаєш оком моргнути, як воно вже пройшло, і з молодої дівчини, молодого юнака, ви перетворюєтесь, спочатку, на зрілу жінку, зрілого мужчину, а трохи згодом приходить старість. Час, немов, "біжить" у пошуках кінця. Дні "летять". Ми не встигаємо оглянутись, я проходить тиждень, за тижнями місяці, а слідом за ними роки, а рік за роком назбируються десятки років. Життя таке швидкоплинне, проте, дуже цікаве та повчальне.
З юності до глибокої старості ми чогось навчаємось. Найчастіше ми вчимося на своїх помилках, адже саме наші помилки- це найкращі вчителі. Люди, які приходять в наше життя, буває кривдять нас, залишають у важкі моменти, зраджують і тому подібне, але погодьтеся, Бог посилає їх не просто так, вони слугують нам вчителями, адже після кожної образи, кривди, зради, ми по-перше стаємо розумніші, а по-друге сильніші, і в подальшому не приймаємо все так близько до серця. Він посилає людині стільки випробувань, скільки вона може витримати і пережити, адже в кожного з нас свій хрест, який ми несемо по житті, і кожному з нас він підсилу.
Проте, не все в житті так важко та погано, посеред зрадників, кривдників та фальшивих, лицемірних людей, є ті, які залишають яскраві моменти в нашій пам'яті. Буває, згадаєш про людину, а на душі одразу стає тепло і радісно, а на обличчі з'являється усмішка.
Справді, погодьтеся, життя- цікава річ. Ще з маленького ми дізнаємося дуже багато цікавого та повчального. Спочатку, в садочку, далі в школі, трохи згодому в університеті, ну а далі і на роботі. Хоча всі жаліються, що їм неохота йти на роботу, бо там важко, а інколи навіть нудно, проте, і там ви пізнаєте багато нового, з'являються нові навики, удосконалюється ваше мовлення, так як, є постійний контакт з людьми. Але інколи буває, що за молодості ми обираємо не той шлях, не ту професію і пізніше мучимося все життя. Але для чого мучитись? Потрібно все кидати і йти за мрією, бо вчитись ніколи не пізно. Але якщо подивитись на це все з іншого боку, можна побачити, що в нашій країні це не зовсім реально, так як, сьогодні молодь завершує навчання на улюбленому факультеті, здобуваючи улюблену професію, а толку з того? Рідко хто працює за спеціальністю, бо це, нажаль, майже неможливо. Молодь шукає різноманітні варіанти у будь-яких сферах праці, головне, щоб платили гроші, а мрія так і залишається мрією.
Том, кожен з нас має розпочати з самого себе, щось змінювати, щоб та мрія втілилась в життя, адже воно таке швидкоплинне, можна і не встигнути.
