Розташовано Адміном МАЛіЖ
З дитинства ми прагнемо когось наслідувати. Спочатку батьків, потім вихователів у дитячому садку, згодом – учителів. Ми захоплюємося героями кінофільмів або книг. Коли ми дорослішаємо і прагнемо утвердження у власних очах і очах однолітків, то обираємо для наслідування визначну особистість. Дізнаємося про щось значуще в житті видатної особи, порівнюємо з собою, намагаємося знайти щось спільне.
У моїй сім'ї завжди шанували Тараса Шевченка. Повага до Великого Кобзаря не має нічого спільного з обожнюванням. Мені з дитинства прищепили любов до Шевченкового слова, до української пісні, яка розкриває переді мною світ краси, життя людей, природу рідного краю. Довершенні твори сіють зерна світла й добра, палахкотять незгасним полум'ям безкомпромісної справедливості, проникливої мудрості.
Я ніколи не ставила питання, чому Шевченка називають Великим, я знала це змалку. А зараз я так глибоко відчуваю, що значить Великий Кобзар в житті України і кожного українця, адже він через свої твори навчив нас, як треба любити рідну землю, поважати рідну мову, не соромитись її. Освіта, наука, мистецтво, культура пов'язані з мовою. Краще оволодіння мовою досягається завдяки вивченню літератури та історії. Від нас самих залежить, щоб наші знання не обмежувалися шкільною програмою.
Але найсуттєвішим для мене є усвідомлення того, що всі великі особистості – це такі ж люди, як і я, що вони могли радіти і сумувати, сміятись і плакати, могли помилятись, але завжди залишатися цілісними особистостями. Я переконана в тому, що не всім дано бути великими, але кожний може бути корисним людям. Я думаю, що моєму поколінню є чому вчитись у великих попередників.
Безумовно, ми живемо в зовсім іншу добу. Нашому поколінню доведеться докладати зусиль, щоб наша країна посіла гідне місце серед цивілізованих держав. Для цього нам знадобляться хороші знання, а тому слід пам'ятати невмирущі слова Великого Кобзаря:
Учитесь, читайте
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.
Комментарии