Кожен із нас хоч раз у своєму житті замислювався над запитанням: "Чи заслуговує маленька людина на ту ж повагу, що й людина з великими амбіціями?"
На мою думку, кожна людина заслуговує на повагу, і немає значення чи це маленька людина, чи впевнена у собі, з великими амбіціями!
По-перше, кожен із нас - це індивідум, особистість, тому вже заслуговує на поважне ставлення до себе. Як написано в Біблії: "Люби ближнього, як самого себе!". Потрібно ставитись до людей так, якого ставлення, Ви, побажали б до себе. Нажаль, часто ми забуваємо про це, зневажаємо своїх ближніх, не дивлячись на те, заслуговує на це людина чи ні. Проте, хочемо до себе надмірної уваги та поваги. Але так не буває. Все в нашому житті повертається до нас за принципом "бумеранга".
По-друге, не кожен може бути значною фігурою, в кожного своє призначення. Інколи від маленької, непомітної людини може бути більше користі, аніж від інших.
Ніколи не потрібно гнатися за славою, шукати легких шляхів здобуття омріяного "Олімпу". Яскравим прикладом для нас може слугувати твір Миколи Куліша "Мина Мазайло", в якому головний герой думав, що змінивши кілька букв у прізвищі він стане людиною з великої літери. Проте, не сталося так, як гадалося! Це нічого не змінило!
Отже, не амбіції роблять людину великою, а лише невтомна, клопітка праця. А поважати потрібно всіх, не зважаючи на те, чи досягла людина успішних висот чи ні, бо повага - це своєрідне виявлення вихованості!
Комментарии