Дивлюсь я на свою рідну неньку Україну і з болем в серці тремчу, розуміючи, що моя країна на шляху занепаду, на шляху нікчемного забуття. Щемить душа, коли розумію, що мої брати і сестри по крові, по справжній українській крові, гинуть за народну ідею, за краще життя. Стає противно всередині, що я не можу нічим допомогти. Мої груди розриває болісне відлуння, яке йде від серця. Це крик, несамовитий крик душі, що хоче вирватись назовні. Стою і тільки ледве-ледве чую слова: «Я – європеєць!». Вони наповнені невичерпною надією на те, що колись ми гордо зможемо вийти на вулицю і так смачно вдихнути те солодке повітря, наповнене тепер уже нотами щастя.
Європа. Це слово звучить на вустах кожного справжнього українця. Воно – як факел, який освічує щасливе майбутнє. Люди тягнуться до нього, але раптово шлях перегороджує лиха сила. Ця сила – люди, а точніше нелюди, які засліплені солодкою брехнею, відмовляються від свого скарбу, що міг би бути провідником у далекі мандри, наповнені прекрасними моментами. Ми були так близькі до здійснення своєї мрії стати справжніми європейцями, але ця мрія зітліла, як згаслий вогонь. І нині творяться у нас в країні страшні речі. Давно вже згасла усмішка на обличчях людей, тільки гіркі сльози поливають печаль втрати. Чому ж так? Чому думку людей ніхто не слухає? Ці питання вічно були на еталоні дня, але відповідь на них ніхто досі не почув. На мою думку, це не політики винні в даній ситуації, як дехто вважає, а прості люди. Навіщо треба було споконвіків підгинати спину, простеляючи дорогу депутатам до влади? Треба було тоді думати, 24 роки тому, коли наша матінка Україна лише вступила на шлях самостійності. В ті роки ніхто не переживав за націю, а тільки кожен за себе. Тому і дотепер у ментальності українців збереглися риси, які точнісінько висвітлює прислів'я: моя хата скраю, я нічого не знаю. Це дуже погана риса, яка, як ви вже бачите, призвела до даної ситуації. Мене радує зараз те, що рожеві окуляри народ поступово знімає і починає розуміти справжню суть реального життя. Народ стає могутньою силою, яка може протистояти владі, нехтуючій своїми обов'язками. Вся українська нація усвідомила, що жити стане краще, якщо ми станемо європейцями, і в економіці, і в освіті. Адже ми налагодили б ще більш тісний зв'язок з багатьма країнами, а також і з нашою подругою – Литовською Республікою. Це дуже добре, що самосвідомість починає перевищувати які-небудь критерії. Адже майбутнє країни залежить тільки від нас.
Наостанок хочу сказати, що Європа й Україна – це як мати й донька. Мати – мудрий керівник, який готовий захищати своїх рідних, а донька – ще молода і досить недосвідчена людина, яка всіма способами намагається зробити так, щоб мати визнала її своєю і дала опіку від усіх лихих сил, які чекають за підворіттям. Тому надіюсь, що вони віднайдуть згоду, і буде підписаний довгоочікуваний договір, після якого можна буде гордо вийти на найвищу кручу і вже не пошепки, а в повний голос крикнути: «Я – європеєць!».
Комментарии
Что касается опросов - я ж не говорю, что украинцы не хотят в Европу. Мы с этого начали. Пусть делают как хотят. Все хотят жить хорошо, всем нужно деньги.
Но опросы дело такое...
Думаю если среди нашей семьи провести опрос хотим мы лучше жить то мы все проголосуем за.Хотя б за новую квартиру. Ну вот проголосовали мы. И что? КТО ДЕНЬГИ НА НЕЕ ДАСТ? Украинцы думают, что европейцы, а я уверен, что фиг они дадут. Ну разве подписаться на кредит, и в кредит купить квартиру, но вы сами знаете, как это может кончится, ведь кредиты нужно ж отдавать...
И вот еще... ползая по Интернету нашел - слова Акунина писателя, что вы упоминали, были сказаны им в Лондоне украинцам которые уже туда уехали. Так что их украинские пенсии и зарплаты,я так врубаюсь не очень волнуют. Теперь когда они уже уехали их волнует только воздух свободы... И в этом мне кажется какая-то нечестность.
Пан Иван, мне тоже понравился наш спор. Спасибо. Много узнал из нашего спора про то, что делается сейчас на Украине, но это я уже писал. Так что польза.
Російські політики та експерти, які стежили за перебігом і результатами позачергових виборів до Верховної Ради України, єдині в своєму висновку: вибір українців підтверджує їхнє прагнення зблизитися із Заходом.
Президент фонду «Центр політичних технологій» Ігор Бунін в інтерв’ю Російській службі «Голосу Америки» каже, що результати голосування в Україні свідчать про це дуже чітко.
Результати соцопитування, проведеного Інститутом Горшеніна, презентовані на ІV Національному Експертному Форумі "Від революції до нової країни".
Кількість симпатиків євроінтеграції України зросла з 45,5% у 2013 році до 61,5% у 2014 році. Відповідно на референдумі про вступ України до ЄС проголосували б "проти" 28,0% респондентів на противагу 35,1% у 2013 році.
За останній рік в Україні кількість громадян, які підтримують вступ до НАТО, зросла до 47,3%. За даними опитування, якби найближчим часом відбувся референдум про вступ України в НАТО, проти цього рішення проголосували б 36,2%.
Аналітики "Інституту Горшеніна" стверджують, що у порівнянні з 2008 роком серед українців значно зросла кількість прихильників унітарної держави і відповідно, знизилась кількість симпатиків федеративного устрою держави. Так, прихильників унітарної держави в лютому 2008 року було 58,4%, а в червні 2014 їх стало 74,1%. Прихильників федеративного устрою в 2008 році було 22,7%, а в 2014 р. - 13,4%. Не змогли відповісти: у 2008 році - 18,9%, в 2014 році - 12,5%.
Дякую за диспут. Ти цікавий співрозмовник. Думаю за нашим диспутом слідкували багато небайдужих людей. Бажаю Тобі й усім успіхів, благополуччя! Будь щасливий Ти і всі народи світу! Хай буде МИР!
Но залез я в Яндекс, уточнил про Акунина... Давным - давно живет во Франции. В Сен-Мало. Это такой небольшой портовый городок на берегу Ла-Манша в Бретани Живет в средневековом замке. Купил он его за 2,275 млн. евро. Живет он там на деньги, что заработал в России. И вот что я хочу сказать - при чем здесь Акунин???
Во первых пенсию на Украине и зарплату он получать никогда не будет. И гонорары тоже. А значит он может трепать языком все что хочет.
И еще...
Вы же не хотите, чтобы я цитировал здесь писателей которые удрали с Украины и называют происходящее на Украине самыми грубыми словами. НУ, вот выбрал неругачего украинского писателя из Интернета. Не знаю, уехал он или еще живет в Украине:
«У власти олигархи, гривна упала, частично потеряна территориальная целостность – ушел Крым, очень сложная обстановка в Донбассе, –
констатирует в комментарии ForumUA известный писатель и публицист Олесь Бузина. – Майдан же не за это стоял! Он стоял за евроассоциацию и обещания хорошей жизни, хотя, мне кажется, люди лишь смутно понимали, что такое хорошая жизнь».
Я хочу сказать, что ваш способ вести спор... ну, мне кажется не очень то. В чем спор? Что сказал какой-то человек приехавший на экскурсию...
Вот представьте вы приехали куда то в Сомали. На белом мерседесе. Там как раз революция и разные такие вещи. Народ прыгает на площади, кричит песни, и что хочет в Европу)))
А вы в красивом костюме сказали, как вам нравится здесь сомалийский дух свободы и их прекрасное желание (ваше то уже исполнилось - вы действительно европеец) и улетели обратно в свою замок во Франции. Потом ваши слова, наивные сомалийцы приводят как довод о будущей лучшей их жизни.
Вот если бы Акунин купил квартиру на Хрещатике и стал жить, и тогда, может через год, он бы стал говорить про дух свободы. Имел бы на то право.
Как и Акунин миллионы украинцев (пролез по интернету) зарабатывают прямо сейчас деньги в России. И ничего. Их все устраивает. На эти деньги живут несколько миллионов украинцев на самой Украине. Эти что на заработках уедут с России в Европу... в чем проблема-то, пусть едут. Никто же не против.
А что касается гимна России. Ну Акунина тошнит от него, может. А миллионы людей его приветствуют. И не только в России.
Про дух свободы хорошо говорить на сытый желудок - где-то я вычитал.
Город в котором я живу очень красивый и современный. Есть небоскребы и улицы достаточно чистые. Люди нормально одетые, веселые, и не выглядят, будто слезли с пальм. Есть очень приличные стадионы, катки, рестораны и памятники настоящие небоскребы. Не верите - наберите слова "Фотографии Екатеринбурга". Хотите посетить Европу? Приезжайте в гости
Вот на нашем сайте в АНТОЛОГИИ есть Любина статья "МОЙ ПРЕКРАСНЫЙ ГОРОД!"
http:// skarb-papcha.ru/ru/chitalnyj-zal/arxiv-gazetishha/2330-moj-prekrasnyj-gorod.html
Уберите пробел сразу за этими слешками //
Відома приказка: «С кем поведешся, от того наберешся». Це відповідь на запитання: «…почему украинцы должны обязательно становиться европецами…» і Ти її озвучив: «… чтобы не мусорить» і ще, щоб ніхто нікому не диктував як він має жити, щоб не гинули за це солдати і мирні жителі, щоб не страдали діти. Щоб було так, як мріє Аліна Куксенко.
Я бачив як живуть мадяри, чехи, словаки. І хочу, щоб так жили мої діти, внуки і т. д.
Я знайшов собі достойного помічника (з його дозволу), який допоможе Тобі, Костику, краще зрозуміти: Хто такі українці і ЩО вони хотять.
СЛОВО НАДАЄТЬСЯ.
Борис АКУНІН, російський письменник.
Кілька днів тому був на концерті групи "Океан Эльзи". Перебуваю під сильним враженням. Не від музики — вона була прекрасна, але я її чув і раніше. Від публіки я опинився у великому залі, наповненому людьми у вишиванках. У дівчат на головах вінки а-ля Наталка Полтавка. За найменшої нагоди — всі хором кричать "Слава Україні! Героям слава!" і розмахують синьо-жовтими прапорами. А наприкінці весь зал разом із Вакарчуком заспівав національний гімн — "Ще не вмерла України ні слава, ні воля".
Дивлячись на все це, я переживав почуття, природа якого мені стала зрозуміла не одразу. А коли розібрався, то дуже здивувався.
Почуття це, виявляється, було лютою заздрістю. Як у дитинстві: сидиш удома застуджений, дивишся у вікно, а там усі грають у щось дуже цікаве, і їм там класно. А в тебе температура, з носа тече, горло наждачне, скоро доведеться пити противне молоко з содою і ставити гірчичники.
Адже якщо в нас великий натовп почне кричати "Слава Росії!" і розмахувати прапорами, то це буде або якась казенно-патріот ична акція, або збіговисько агресивних ксенофобів. Ну а уявити співвітчизників , які добровільно співають михалковський гімн про "братских народов союз вековой" я не можу, — бракує уяви.
Примітно й те, що люди на концерті здебільшого говорили між собою російською. Проте це все ж був щирий український націоналізм — не етнічний, а державний. І абсолютно добровільний — адже подія відбувалася не в Києві, а в Лондоні.
Років зо три тому я був в Україні й написав тоді, що країни, по-моєму, поки що немає. В усякому разі, я не відчув і не зрозумів, що таке Україна. Усіх про це запитував, і ніхто, навіть львівські професори, не змогли вивести формулу українськості.
А зараз ця формула є. Її видно неозброєним оком. Називається "Національне відродження". І спасибі за це українці, ймовірно, повинні сказати Януковичу й Путіну. Перший спровокував Майдан, а другий допоміг українцям об'єднатися і стати нацією.
Назаздрившись, я згадав, як у серпні 1991-го ми теж ходили з російським триколором, і як це було здорово. Але потім, дуже швидко, з цим зав'язали. Фі! Офіціоз і показуха.
Я завжди вважав сучасний націоналізм дикістю, анахронізмом і небезпечною єрессю. Але ось побачив натовп, який пишається національним прапором, співає гімн не з-під палиці — і при цьому нікого не проклинає і не ненавидить, а просто радіє — і стало заздрісно й гірко через те, що в російських реаліях це неможливо.
Але ж без такого підйому і єднання, напевно, нічого хорошого в нашій країні не буде?
Якою має бути держава, щоб люди вважали її своєю? Якою повинна стати Росія, щоб Гребенщиков або Шевчук заспівали на концерті гімн, і всіх би не знудило?
Все эти слова такие умные, что у половины людей ум за ум зайдет пока они попробуют понять что им говорят. Поэтому люди стоят обалдевшие в голове у них одно эхо - гуманизм, достоинство, и тддддддд... - и верят и не разбираются в чем тут смысл. А смысл тут такой. ПРИМЕР:
Аліна Куксенко, напоминает мне тех людей, что звонят в квартиру в красивых костюмах. И не успеешь глазом моргнуть, как они и давай говорить про ценности.... ....а потом втюхают тебе пылесос в три цены. Стоишь с ним, как полудурок, извините и думаешь, че это было? За тайфун? И нафига мне пылесос? У меня же есть уже пылесос? А денег на бутерброд простой нет! Пойдешь включать новый пылесос, а у него розетка европейская, а у тебя нормальная. Вот и все. )))
Все ценности, Алина, про что я тут прочитал присущи любому нормальному обществу. У Украины они тоже есть. Или может были. А если их не было, то и не будет! Оттого, что станут украинцы ТОЛЬКО называться европейцами.
Про уважение к языку, в Европе не знаю, а цыган куда только не высылают. Вон из Франции. Лишь бы не портили французские пейзажи... А уж арабов и вовсе не знают куда ткнуть.
Думаю и над украинцами будут издеваться. Даже если они станут считать себя европейцами. Просто украинцы будут сейчас в Европе бедные люди, а бедных где любят? Не знаю...
Я так скажу... Мне кажется тут какое-то надувательство. Самое главное и единственное что стоит за всеми этими словами Аліни Куксенко, это желание денег в конце концов. И это я понимаю. Чтоб кто-то дал денег на учебу в нормальном универе в Европе, чтоб кто-то дал денег по безработице, чтоб можно было выехать без препятствий на работу убирать огороды в Италию, что ли... Чтоб кто-то построил на свои европейские деньги хорошие дороги в Украине, мосты, заводы, школы и все такое... Это я понимаю. Только я не верю в это - ПОТОМУ ЧТО ЗА КРАСИВЫЕ ГЛАЗА НИКОМУ ТАК ДЕНЕГ НЕ ДАЮТ!!!!!!!!!
Это выгодно тем, кто поедет на работу в Европу. Единственно им, как я вижу. А кто останется, тем будет плохо. С ценностями европейскими но без лаве-бабок жить погано. Как-то так вижу этот вопрос... И не нужно употреблять, я прошу Алину, так много умных слов. От этого картина яснее не стаеновится а только туман гуще
Мне кажется надо дома становится европейцами, трудится, не мусорить, не рвать клумбы. Если уж именно есть такое желание. Только я не понимаю, почему это украинцы должны обязательно становится европейцами, чтобы не мусорить. Оставайся украинцам, настраивай жизнь, строй школы и заводы и такое прочее...
А уж гибнуть солдатам за то, чтобы кто-то мог работать в Европе на грядках... это мне кажется вообще неправильно. Но я высказываю только свое личное мнение. Вам виднее И приношу извинения, если случайно когото зацепил. Модераторы могут все убрать, конечно. У них на это право.
Суспільство, в якому створені належні умови, що мають забезпечити усім громадянам рівні стартові можливості для розвитку й застосування їхніх потенційних здібностей.
Політична, моральна та суспільна безпека й свобода кожної людини – важливий елемент європейських цінностей.
Гарантом дотримання гуманістичних цінностей і стандартів є демократія, що забезпечує рівність, мир, соціальну справедливість, безпеку громадян, відкритість, відповідальніст ь. Її важливими складовими є плюралізм, толерантність, повага до чужої точки зору, визнання свободи совісті, гарантованого права на власність інших осіб.
Важливими умовами демократичного суспільства є громадянська освіченість, компетентність, виховання поваги до прав людини, вміння знаходити компроміс. Люди повинні знати свої права та обов'язки, мислити критично й незалежно.
Однією з важливих європейських цінностей є переконаність в тому, що мова будь-яких етносів – незалежно від чисельності її носіїв – є однією з найкоштовніших вартостей людства як цивілізованої спільноти.
Рівність усіх людей, незалежно від їх статі, може наочно довести життєздатність ціннісних орієнтирів Європи.
Повага до навколишнього середовища, бережливе ставлення до природи проявляється як на побутовому, так і на глобальному рівнях.
Європейською цінністю є також ідеал вільного ринку, який дозволяє максимально забезпечити високий рівень життя населення.
Європейські цінності – це важливий здобуток не лише Європи, а й усього людства. Тому орієнтація на європейські стандарти при високій національній самосвідомості сприятиме істотному цивілізаційному успіху нашого суспільства. Адже європейські цінності – унікальне явище, найбільш досконале на сьогодні вираження філософського, релігійного й морального розвитку різних епох і народів, засноване на загальнолюдськи х ідеалах та прагненнях.
Від Аліни Куксенко.
Я не понимаю, как это все сделается, как волшебьством если Украина войдет в Европу. Она же не физически войдет, а подпишет, или уже подписала бумаги и все... Из за этих подписей ничего не переменится. Все как было так и останется. Потлому что мне кажется, что все надеются что всем дадут денег, на эти домики, на пенсии, на чистые улицы а я не верю что найдется такой лох, который не за про что будет на это давать денег. Деньги надо зарабатывать самим. Швейцария никуда не входит, ни в какую Европу. У нее своя валюта - лаве. И что??? Швейцария не Европа? Мне этот разговолр показался смешным... вот хотел написать смешным, но напишу наивным. Даже в самом деле детским. Если б я не видел в комментах таких взрослых людей, так не поверил бы что это серьезно... Извините, никого не хотел зацепить.
У меня родственник взял визу вчера и поехал в Францию. И что? И на фиг ему все эти головняки - в Европе Россия или нет, когда у него есть деньги. Он вахтовик... Там с ним у украинцев работает куча, на Северах. но это так к слову. Просто у них тоже есть деньги. Еще раз извините, если что
Извините за грамматические ошибки.
А я ось що знайшов.
«Любий сину, – каже мати, Мусиш добре пам’ятати, Що три правди є на світі, Знати їх повинні діти. Перша правда – якомога Пам’ятати все про Бога. Всюди і на кожнім кроці Мати Бога все на оці. Друга правда - чесно жити, Рідний нарід свій любити, Рідний нарід і край рідний Все любові твої гідний. Третя правда – працювати, Своїм ближнім помагати, Як тим правдам будеш вірний – Українець ти примірний».
А там і європеєць.