1 1 1 1 1 (1 голос)

Карпати, краю смерековий,
І звуком сповнений трембіт,
Величний, скупаний в любові,
Ти полонив красою світ.

Гуляють хмари поміж гори,
Стожари сиплять дивосвіт,
На полонинах світанкових
Зацвів пахучий горицвіт.

Несеться плаєм «Черемшина»,
Женуть отари чабани,
Цвіте і квітне Верховина
Весною, літом й восени.

Тут ясні зорі й сни багаті,
І час вповільнює свій плин,
Бо кожен, хто пізнав Карпати,
Тут своє серце залишив.

Комментарии  

ісаєвич
0 #4 ісаєвич 13 марта 2011
Кожен рядок - діамант! Дякую!
Наталя Боднарчук
0 #3 Наталя Боднарчук 17 декабря 2010
Дякую !
Мені дуже приэмно !
Таня
0 #2 Таня 20 сентября 2010
Начебто все грає і ритмує.
До Штурмана: не в "любу пору року", а в "будь-яку пору року".
shturman
0 #1 shturman 20 августа 2010
Переконаний у тому, що хто прочитає віршовані рядки Наталії Боднарчук захоче поїхати у Карпати, помилуватися їх красою, яка у любу пору є привабливою.

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии