Мій вороже, я дякую за рани
І за страждання, за пекучий біль,
За акварель червону над вустами,
За хрипоту невимовлених слів.
Мій вороже, я дякую сьогодні
За спалах злості і за довгий бій.
Коли труна сховає твої кості,
Я все ж продовжу дякувать тобі.
Мій вороже, моя земна любове,
Ти не дивуйся за слова подяк.
До цього бою я кляла всю долю,
Була ніким і звалася – Ніяк.
І хай я зовсім вибилась із сил –
За твою душу щиро помолюся.
Бо ти мене сильнішою зробив,
І я тепер так швидко не здаюся!
Я сильна
- Информация о материале
- Автор: Катерина Костенко, 8 клас - Полтава, Україна
- Просмотров: 850
Комментарии