Мій рідний край, моя домівко тиха,
Моя Вкраїно, батьківська земля.
Невже тебе таке спіткало лихо,
Що я сьогодні - наче й не твоя.
Не зустрічала в світі я ніколи,
Краси такої, ранків запашних,
Чому твій цвіт-народ з пісень й любові
Тебе лишає на шляхах німих?
Невже мужі перевелися мудрі?
Живем - неначе нація рабів,
Тікаєм в світ подальш від сірих буднів,
Та не живем - міняєм лиш панів.
Я повернуся на твої простори,
Мене пригорнеш, як мале дитя.
Вставай з колін, буди народне море
До нових змін, до кращого життя.
Україні
- Информация о материале
- Автор: Наталія Боднарчук, 14 років - Париж, Франція
- Просмотров: 823
Комментарии
Вроди нам героя, щоб, як і велось,
Зберіг тебе чисту, багату і славну,
Щоб сонце світило на Тису і Рось.
Мрію маю звісну, і таку жадану,
Щоби я, Вкраїна, як усі держави,
Змогла своїх діток і мову кохану
Зберегти навіки від дурної слави.
Дякую на взаєм за вислух.