Меня нет
Вход/Регистрация
Меню
Сейчас на сайте:

Сейчас на сайте:

Один невидимка и ни одного жителя

Читальный зал

Кіт-Воркіт

Информация о материале
Просмотров: 1341
1 1 1 1 1 (0 голосов)

Якось я йду по дорозі,
Раптом бачу - Кіт-Воркіт.
Він ласкається на сонці
І ніжненько муркотить.

Підійшла я вже до нього
І сказала: "Озирнись!
Подивись - сіренька мишка".
А він тільки муркотить.

Комментарии  

wolodumur kowaluk
+1 #2 wolodumur kowaluk 25 октября 2011
Твій віршик про кота мені дуже сподобався.
Продовжуй писати про свого мурчика.
ісаєвич
+1 #1 ісаєвич 22 сентября 2011
Цікавий віршик про лінивого кота.
Йому шкода дати й чайну ложку молока (шутка).
Перший рядок я би подав так:
Йду якось я по дорозі...
Пропоную переробити і вийде чудово! Вітаю з гарним віршиком, Ангелінко!

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии

© Папченко А.И., 2010
© D-Студия "400 kотов", 2011
Перепечатка только с разрешения авторов проекта.
Все права защищены.
D-студия «400 котов»