***
Люблю Полтаву сонячну і пишну,
Що квітне в українському вінку,
Її троянди і розквітлі вишні,
Свічки каштанів у весняному вінку.
І вулиці, умиті на світанку,
І кетяги калинові рясні,
Прославлену оспівану альтанку
І дзвони на соборах голосні.
Люблю я місто, сонечком залите,
Коли життя буяє, як весна.
Моя Полтава наймиліша в світі,
Бо на землі вона така одна!
***
У літнім саду знову стежкою йду.
Десь пташка тихенько щебече.
Ось мальва росте, троянда цвіте
І барвами міниться вечір.
А там, за селом, зітхає теплом
Мілка і вузесенька річка.
У лузі петля, немов промовля,
Що зорями падає нічка.
***
Люблю весну, коли шепочуть клени,
І оживають і ліси, й гаї,
Милує око листячко зелене,
Й тривожать душу ніжні солов'ї.
Комментарии
З Новим роком, Вікторійко!