МОЇЙ ПОЛТАВІ
В одних містах - все в русі, в інших - мирна тиша.
У багатьох із них я побувала.
Але мені у світі наймиліша
Моя спокійна і стара Полтава.
Моя ти подруга, моя ти друга мама.
І не дивуйся, що тебе так називаю.
З тобою помаленьку я зростала,
З тобою щемну юність зустрічаю.
Прямую вуличкою скромною й простою,
Яку забути серце вже не зможе.
Давно ми поріднилися з тобою -
І знаєш, в чомусь я на тебе схожа.
ОЛЬЗІ КОБИЛЯНСЬКІЙ
Виважений погляд, горда постава,
Сукня модерна (О як не помітити!),
Покірною нормам старим Ви не стали,
Жіноцтву вкраїнському долею світите.
Щоб в дівчині кожній «царівну» вбачали,
А жінка завжди почувалася вільною,
Молили, благали, казали, кричали:
В житті головне - залишатись «людиною»!
Хоч відстань між нами у ціле століття,
Та й досі палаєте зіркою ясною.
Незалежна троянда у творчім суцвітті,
Мудра, відверта і завжди сучасна.
2010 р.
Комментарии
Моя ти подруга, моя ти друга мама.
Не дивуйся, що так називаю.
З тобою помалу зростала,
З тобою і юність стрічаю.
І це далеко від досконалості, але, здається, інша мелодійність. Не спіши друкувати. Пробуй варіанти, використовуй гру слів - перестановки, заміну тощо. У Тебе вийде. З Новим роком!