Несе мене поїзд
у дальнюю даль,
все в'ється дорога
неначе та шаль.
Не знаю, що буде
у завтрашнім дні,
та він, знаю точно,
не страшний мені.
Невдач не боюся,
сміливо іду,
без жалю лишаю
все зло і біду.
Вдихаю я щастя,
ловлю позитив,
Шкода тих, хто диво
в життя не впустив.
Моя вам порада:
цінуйте добро!
Встократ вам віддячить
й поможе воно.
17 мая 2026
27 апреля 2026
07 марта 2026
14 января 2026
14 января 2026
14 января 2026
13 января 2026
10 декабря 2025
08 июня 2024
08 июня 2024
Комментарии
Файно, що в тебе майже відсутні банальні дієслівні рими. Поезія справді позитивна. Класно, що ти дивишся на світ саме так.
Однозначно, що продовжувати розвиватися далі як літераторові тобі варто!! На даному етапі попрацюй з мовою тексту. Ось, наприклад, словосполучення "дальнюю даль". Часто зустрічається в казках. На перший погляд, абсолютно нешкідливе. Та річ у тім, що "замусолене". Використане багатьма. Це як "сонце - віконце, кров - любов, лелеки - далеко". Ну, ти зрозуміла. Коли вичитуватимеш цей вірш, зверни увагу на те, що в суміжних рядках причаїлися два однакових слова : "не знаю, що буде" й через рядок "та знаю". Надалі варто уникати таких ситуацій. Спробуй якось замінити одне зі слів. Погортай синонімічний словничок. Це не лише корисна, а й дуже цікава книга )))) Чекаємо на нові твори.