1 1 1 1 1 (1 голос)

Колись часи були не ті...
козацтво мужнє існувало,
боролось за краї святі
й знедолених не забувало.
Життя віддати за братів,
за неньку нашу - Україну,
ніхто і в думці не жалів,
вона ж-бо в нас одна-єдина!
Чимало втрачених життів,
чимало болі і страждання,
помститись кожен вже хотів
за горе й втрачене кохання.
Ярмо тяжке скинули враз,
бо важко вже терпіти було.
Настав нарешті мирний час
і запах волі всі вдихнули!

Комментарии  

Олександра
0 #2 Олександра 05 ноября 2010
Непогано. Видно,що ти переймаєшся минулим і майбутнім нашої країни не словом, а ділом. Цікаві різномовні рими : іменник "життів" та дієслово "хотів". Вистрибнула дієслівна рима : "існувало - забувало". Загалом, нормально. Думаю, через кілька тижнів чи місяців ти повернешся до нього й щось зміниш )))) Дозволь порадмити на майбутнє : спробуй змалювати сюжет цієї поезії не через загальні образи ( маю на увазі лицарство, Січ) , але через деталі. Це може бути шабля старого отамана, серп хлібороба, обвітрений часом стяг - все, що впадає в око й не дає пройти повз, щоб не замислитись. Вперед, до нових поетичних вершин!!! )))
shturman
0 #1 shturman 03 ноября 2010
Ми розташували декілька твоїх віршів. Побажання, коли набираєш їх і переводиш наступний рядок клавішою "Enter" притримуй другою клавішею "Shift" рядок і він буде коректним. Між стовпчиками це також слід робити. У іншому випадку кожен рядок буде не коректним. Лише у першому рядку перша буква має бути кольоровою, а може і ні. Це за бажанням автора. Дякую, що дослухаєшся до моєї поради.

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии