Вона вдихнула в нас життя,
відкрила барви світу і дива,
любила нас так сильно, як могла,
як скарб найбільший берегла.
Вона нас доглядала й годувала,
найбільшу першу радість дарувала,
а колискову гарно як співала
і добрий сон нам словом навівала.
Коли дитину щось тривожить,
душа без спокою, болить,
то й рідна матінка не спить,
бо любляче серденько від болю кричить!
Минає час, усе змінилось,
і подорослішали ми,
довелося нам пізнати
трішки радості й біди.
За мамину любов і усмішки дитячі
пора віддячити,
адже матуся сивенькою стала
бо світлі дні нам дарувала.
Тож ми ніколи не покинем тебе,мила
і здійснимо усе, що в наших силах,
подяку віддамо не тільки на словах -
покажемо любов свою в ділах!
Ми не забудемо усе, що ти зробила,
цілуєм твої ангельськії крила,
щоб бачив Бог, не даром ти прожила!
Найдорожча...
- Информация о материале
- Автор: Mary May, 12 років - Львів, Україна
- Просмотров: 821
Комментарии