1 1 1 1 1 (2 голосов)

Нарядилась осінь, в дороге намисто,
Золоте волосся розплела над містом.
Кольорові фарби, вийняла з кишені
І малює осінь, жовтим по зеленім.
Ще й відтінків різних безліч осінь має,
Але сосни та ялинки боком оминає…
Їй не шкода фарби, ні часу, ні хвилини,
Просто колються нікчемні, сосни та ялини!
Сонечко, скажи нам, ти чого не грієш,
А на жовтім листячку, золотом яснієш?
Посміхнулось сонечко: - Що на це сказати?!
Попросило літечко, Осінь привітати!

Комментарии  

ісаєвич
+1 #4 ісаєвич 27 января 2011
Другий коментар від комп'ютера. Напевно віршик Владислави сподобався і йому. Я радий, що ми з ним однодумці.
PopugajZhako
0 #3 PopugajZhako 27 января 2011
Мабуть, пану Ісаєвичу сподобалося: він двічі написав коментар Владі:).
Вірш вийшов вдалим і милим. Мені подобається!
Жако
ісаєвич
0 #2 ісаєвич 03 декабря 2010
Прекрасна українська мова у кримчанки Владиславки.Чуд ова вийшла поезія. Тільки мені шкода сосни та ялини. З Твого дозволу я би пропонував тут так:Їй не шкода фарби й часу ні хвилини.
Мабуть просто колються сосни та ялини.
Успіхів Тобі.
shturman
0 #1 shturman 19 ноября 2010
Назву твого вірша довелося змінити. У нашій бібліотеці є уже вірш із такою назвою, а тому ми доволі довго не могли його розташувати. І ось нарешті-збагнул и у чому річ.Вірш написано чистою, яскравою українською мовою. Бажаю нових творчих успіхів.

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии