1 1 1 1 1 (2 голосов)

Cамотність, сум,
Тривожний шепіт дум,
Вагання, тяжкі затхання,
Сумніви щодо кохання.
З'являється промінь надій,
І одразу зникає. Мрії
Приходять і відлітають.
На щось надихають,
А коли зникають
В страждання кидають.
Вони до нас приходять,
Потім покидають
Може йдуть, бо чогось
Кращого бажають?
Я не знаю.
Я просто відчуваю.
Хоч іноді втрачаю
Ті почуття що маю,
А потім знов чекаю
Їх вороття
Бо без них нема життя.

Комментарии  

Оборіна
0 #1 Оборіна 21 декабря 2010
Не перераховуй факти. Де метафоричність? Це ж почуття... Васильку, вірш подібний на прозовий твір. Збери свої почуття і гарненько напиши, щоб булі склади рифмовані, але в одинаковій кількості в рядках і приласкай вірш пейзажем.
Самотність і зітхання,
Тривожний шепіт дум,
І сумніви й вагання,
І тягне руки сум.
Ось в такому стилі пиши. Удачі!

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии