1 1 1 1 1 (0 голосов)

Страшна безглузда смерть…
Нелюдські муки болю…
Хіба не можна обійтись без них?
Чого шукають люди в цих
Смертельних випарах дурману?
Бажання заховатись від усіх,
Чи може втамувати біль душевний?
А може, щоб піднять на сміх
Цей світ занадто вже… ганебний?
Та, мабуть, ні! Не в болях тут причина…
Слабка людина, духу в ній нема…
Бо той страшний дурман –
Полегшення хвилинне.
А далі біль, страждання, страх,
Безмежне горе рідних…
Й, нарешті, повний крах й велика марнота.
Спиніться люди, стійте одну мить.
Чи варто так надмірно поспішати жити?
Чи варто тим дурманом сонце застелити,
Щоб в ніч поринути і втратити блакить?
Звичайно, НІ!
Давайте будем жити, жити, жити:
Любити, творити, робити!

Комментарии  

Ольга Царицанська
+2 #3 Ольга Царицанська 01 апреля 2012
Тетянко, цей вірш свідчить про твою правильну позицію в житті. Є в Тобі творчий потенціал.Пиши далі, чекаємо.
Оборіна
-1 #2 Оборіна 12 января 2011
Таня, мусиш знайти мене через штурмана, тобто, ректора. Приїхати до мене і я тобі багато в чому допоможу. На твій шостий клас, на твій вік цей вірш виглядає досить зрілої людини.І ще нагадує мені Шекспіра. Подумай, якщо хочеш писати без помилок. Чекаю.
ісаєвич
+1 #1 ісаєвич 09 января 2011
Тетянко, актуальність теми це - факт. Твій вірш хвилює, викликає тривогу, занепокоєння. Він переповнений турботою за найцінніше - життя людини. І те, що Ти у свої п"ятнадцять відчуваєш неспокій з цього приводу, дуже похвальне. Добре, що в кінці вірша, Ти ще даєш і пораду. Однак, слід дотримувати правил поетики. Бажаю творчих успіхів.

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии