1 1 1 1 1 (1 голос)

Я дивлюсь у минуле, на відстані споминів,
Заглядаю в майбутнє на відстані мрій,
Я гадаю, що нинішній день принесе мені,
Чи дістане пророцтво із райдужних снів?

Я рівняння вирішую зі всіма невідомими
І такими знайомими у буденнім житті,
Я постійно з думками борюсь забобонними,
Щоб себе не втопити в чиїмсь забутті.

Я спішу, не навівши в житті навігації,
Шлях шукаю короткий до істин людських,
Я рятую себе з небезпечної ситуації
І втрачаю в обіймах солодких твоїх.

Комментарии  

ісаєвич
0 #3 ісаєвич 22 января 2011
Мені імпонує філософія вірша, в іншому згідний з паном Штурманом.
Наталя Боднарчук
0 #2 Наталя Боднарчук 17 января 2011
Дуже дякую. Я обов"язково подумаю над пропозицією.
shturman
0 #1 shturman 16 января 2011
Все добре, але мені видається, що трішечки коряво вжито слово у останньому стовпчику вірша - першому рядку - спішу, може поспішаю, але слід подумати. Це право за автором, а взагалі твоя поезія змушує замислюватися над кожним рядком і художніми образами. Це уже добре. Продовжуй писати і давай волю словам, не стримуй їх. Вони просяться на волю. Успіхів!

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии