1 1 1 1 1 (0 голосов)

Я чекаю весну, притомилося серце холодом,
Не зневірена я, просто хочу лиш сонця й тепла,
Щоб розквітла душа, наче проліски в лісі молодо,
Щоб дзюрчала у радості, мов у струмочках весна.

Я не спатиму, ні, коли сонце розкине промені,
І співатиме пісню пташина за моїм вікном,
Не боятимусь я почуттів з весняної повені,
Сяду в човен життя і гребтиму до щастя веслом.

Може стріну тебе, припливу до твоєї пристані,
На твій берег зійду розмаїттям весняних снів.
Я так довго до тебе йшла крізь далекі відстані,
Не ховай своє серце – відкрийся назустріч весні.

Комментарии  

Наталя Боднарчук
0 #3 Наталя Боднарчук 15 февраля 2011
Дуже дякую !!!
Мені дуже приємно.
ісаєвич
0 #2 ісаєвич 12 февраля 2011
Просто, Наталка вміє чекати весну, як ніхто інший. А ще, вона пускає весну в своє і в своїх близьких серця. Хай буде так!
Ректор МАЛіЖу
0 #1 Ректор МАЛіЖу 11 февраля 2011
Весна захоплює не тільки дорослих, але й юних поетів. У твоєї весни свої барви, інтонації і своя неповторна ритмічність. Мені видається, що цей твір є прекрасним образком весни, який неодмінно зацікавить усіх відвідувачів нашого маліжанського сайту. Щасти Тобі на вдячних читачів, а це є вкрай і дуже важливо. Дякую щасливій можливості, що маю змогу читати твої нові поетичні твори.

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии