1 1 1 1 1 (2 голосов)

Прихили мені, доленько, небо,
Я хмаринкою в нім розчинюся,
Обгорнуся я зоряним пледом,
У промінні ранковім скупнуся.
З висоти розцілую я квіти
І росою на них тихо ляжу,
Буду вітром на них майоріти
У віночок з любові зав'яжу.
Прихили мені, доленько, світу,
Я у ньому щасливою стану,
Я в душі берегтиму лиш світло
І кохати буду без оману.

Комментарии  

Ольга Царицанська
+1 #4 Ольга Царицанська 25 октября 2011
Витончена лірика чистої красивої душі.
Наталя Боднарчук
0 #3 Наталя Боднарчук 16 марта 2011
Дякую дорогим моїй душі пану Володимиру Ковалику і пану Івану Ісаєвичу. Я рада,що мої вірші подобаються і викликають позитивні емоції та схвальні відгуки.
wolodumur kowaluk
0 #2 wolodumur kowaluk 21 февраля 2011
Гарна, образна лірика. Мені особливо сподобався останній стовпчик твого вірша, який так гарно і надійливо закінчується.
ісаєвич
0 #1 ісаєвич 16 февраля 2011
Щиро приєднуюся до "Прохання до долі".

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии