1 1 1 1 1 (0 голосов)

Пихата заздрість, як німа струна,
Скрипить, брянчить, а музики нема.

Я не ціную безголосий спів,
В якому ані звуків, ані слів.

Спішу, біжу, шукаю позитив,
Гармонії наспівую мотив.

Тягнусь до світла в райдужних тонах,
Літаю в мріях, як величний птах.

Збираю щастя із своїх невдач,
І легким сумом заміняю плач.

Я вчусь любити світ таким, як є,
Щоб залишити світло в нім своє.

Комментарии  

ісаєвич
0 #1 ісаєвич 22 сентября 2011
Дуже гарна, витончена українська. Соната повна ліризму, поетичного хвилювання. Чудово!!!

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии