Пихата заздрість, як німа струна,
Скрипить, брянчить, а музики нема.
Я не ціную безголосий спів,
В якому ані звуків, ані слів.
Спішу, біжу, шукаю позитив,
Гармонії наспівую мотив.
Тягнусь до світла в райдужних тонах,
Літаю в мріях, як величний птах.
Збираю щастя із своїх невдач,
І легким сумом заміняю плач.
Я вчусь любити світ таким, як є,
Щоб залишити світло в нім своє.
Моя соната
- Информация о материале
- Автор: Наталія Боднарчук, 15 років - Париж, Франція
- Просмотров: 768
Комментарии