***
Імбирних зірок плюскотіння
На чорно – небесному дні.
В кімнаті маленькі тіні
Різдвяні співають пісні.
Їм затишно там і тепло
У цій комірчині для двох.
На світі десь може пекло,
А їм посміхався Бог.
Червоним пуп'янком рути
Схід сонця скрутився в клубок.
Та довго ще було чути
Плюскіт імбирних зірок.
***
Вологість осіннього саду
Торкунулася теплих чобіт.
Прозорість туману і чаду.
Листя гнилого цвіт.
Хай тихо крадуться кроки
До мене, точніше в мій бік.
Наче ти йшов кілька років,
А а порозі втік.
Гнуться, як кішки тіні.
Місяць у вуса сопе.
Вологі сади осінні.
Полум'я свічки сліпе.
І ніби стара колискова
Привид в підвалі гуде.
Паркет заскрипів випадково...
А може хтось справді йде?..
***
Блакитне світло пахнуло дощем...
Зелені фари дихають повільно,
Я в диханні тепло вчуваю ще.
І небо обросло росою щільно.
Заручниця самотніх парасоль
Зникаю м'яко, крадучись в минуле.
Чухрата хвоя, мов кошлатий троль
В тіні туману солодко заснула.
***
Щасливі люди. Добрі веселі.
Рожеві душі. Сині черепки.
Розм'яклий вітер спить на каруселі.
В очікуванні теплої руки.
Черешні ріжуть день на дві частини,
Набрякле листя сперлося на дах.
І в черепки розбита темно сині
Вся біль, що в білих сіпалась руках.
Комментарии
Яринко, 15 - і така "мелодія тиші", де "розм'яклий вітер спить на каруселі, в очікуванні теплої руки", де "чухрата хвоя, мов кошлатий троль в тіні туману солодко заснув",де "гнуться,як кішки тіні, місяць у вуса сопе"? Я в захваті від цієї поезії, дякую!