1 1 1 1 1 (1 голос)

Ти сказав, що я романтична,
Тонка, вразлива і поетична,
А я гойдалась на ноті щастя,
Від слів красивих і непривичних.

А я вдихала з повітрям радість,
Й не підпускала до щастя заздрість,
Мене тримали на хвилі мрії,
Лиш моя сила й моя відважність.

Я не боялась, що впаде злива,
Світилась сонцем й була щаслива,
Чесала коси у свого щастя,
І заплітала в безумне диво.

Ти говорив все, а я мовчала,
Тих слів для мене було замало,
А я хотіла кусочок серця,
Не пожаліла – і відламала.

Комментарии  

Оборіна
-1 #1 Оборіна 21 марта 2011
Наталю, привіт! У другому куплеті останній рядок можна написати: лиш моя сила й мої надії. Зверни увагу на кількість складів у рядках. Який з яким римуєш. У тебе тут трохи не так. Або 1-й з 3-м, 2-й з 4-м, або по-іншому.А у тебе? Я тобі хочу допомогти. Прислухайся і все буде гаразд. Твої вірші хороші, але недопрацьовані. Успіху!

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии