Коли життя «лупитиме» у скроні,
Я протягну йому свої долоні,
І покажу, що каменя не маю,
Я лиш люблю цей світ й тебе кохаю.
Коли надія битиметься в скруті,
Я не впущу до свого серця люті
І у душі не матиму я злоби,
Що всім несе лише одні хвороби.
Коли добро кидатимуть у прірву,
Я збережу у серці своїм віру,
Нестиму я, допоки стане сили,
Свій хрест життєвий тихо і невпинно.
Я збережу вогонь в душі для тебе
І прихилю тобі кусочок неба,
Не залишай мене, щаслива доле,
Бо я люблю життя твого простори.
Мій орієнтир
- Информация о материале
- Автор: Наталія Боднарчук, 15 років - Париж, Франція
- Просмотров: 845
Комментарии
Для MaLugoVase і наших читачів. Ось посилання на сайт Наталії Боднарчук на якому є також кнопка МАЛіЖ.Заходіть в гості. Це можна зробити також і на нашому сайті, зайшовши в рубрику "Партнери і друзі". Там є посилання на цей сайт.