1 1 1 1 1 (0 голосов)

Сон до зайчика забрів
І він спати захотів,
На маленьку ліг подушку,
Звісив з неї свої вушка.

Моркву він поїв вві сні
І капусту навесні.
Спав вухатий аж до ранку
І проснувся на світанку.

Встав, протер він очі,
Їсти хоче після ночі.
Стіл пустий, чайник холодний...
Плаче зайчик, бо голодний.

Тут заходить їжачок.
На голках несе мішок.
- Чого плачеш? Витри ніс!
Моркву я тобі приніс!

Комментарии  

Ганночка
0 #2 Ганночка 04 февраля 2012
Гарний і веселий віршик.Я теж люблю писати вірші про тварин.
ісаєвич
0 #1 ісаєвич 25 мая 2011
Гарний віршик, добрі герої, розумниця авторка Анастасія Машкевич.

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии