Дивлюсь я у вікно, туман стоїть…
А під вікном зів'яла орхідея.
Кругом війна, і мати вже кричить,
А син вмираючи питає: "Мамо, де я?"
Лежить зів'яла орхідея під вікном.
Сльоза у матері з очей її спустилась.
"Чому мій син загинув на війні?"
І всю ту ніч матуся лиш молилась.
За братом плачучи, журилася сестра,
А орхідея під вікном стояла…
Казала ж мати, та не вберегла.
"Чому мій син?" - ридаючи питала.
"Чому, чому? Я ж так його кохала!" -
Кричить самотня дівчина знов й знов.
Мала дитина без вітця зосталась.
Не взнає, бідна, батьківську любов.
І син також рида: "Немає батька…"
І брата… так! Також уже нема.
Нема вже чоловіка, нема й сина,
Усіх з собою понесла війна…
І шум гармат, і пострілів відлуння.
Жахливі крики вдень і уночі.
Та чи то крик, чи в Господа моління,
Щоб не гасив той воїнів свічі.
О, Боже рідний! Змилуйся над нами.
Пошли нам мир і щастя з неба ти!
З болючими такими от словами
Зверталися до Господа жінки.
А з їхніх сліз, гарячих, невгамовних
Створилося маленьке озерце.
Воно зросило в'ялу орхідею,
І душі заспокоїло й серця.
Жінки не плачуть, діти не страждають.
І ворожнечі ні між ким нема.
У чистім небі сокіл пролітає,
А квітка та, що в'яла, розцвіла.
Цвіте вона й сьогодні в Україні.
Чарівна орхідея під вікном.
Цвіте, не в'яне. Запахом плекає
Надію, віру, щастя і любов!
Орхідея
- Информация о материале
- Автор: Людмила, 15 років - с. Чорнотисів, Україна
- Просмотров: 1643
Комментарии
А вірш, з його поетичними недоліками, ранить душу.
Спасибі за критику. Я буду намагатися виправити свої помилки.
Краще напиши, що разом з людьми ридала орхидея і що вона лишилася як память про загиблих. росте і хоч трішки приносить радість людям. Перероби цей вірш. Тема гарна. У тебе все вийде. Пиши так, щоб 1і 3, 2 і 4 рядки римувалися.