Намалюю Україну
В один такий-то день,
Що був таким сумним.
Дощ, злива і гроза
Не дають вийти з дому.
Оленка по хаті ходила,
Не знала що робити,
Аж раптом зблиснула ідея,
Візерунок намалювати.
Готова була вже починати,
Але щось-то зупинилась,
Що ж намалювати?
- Спитала вона себе.
Намалюю гори й луки,
Лани та степи.
Поруч з ними свою хатину
Свою неньку - Україну!
Намалюю Україну
- Информация о материале
- Автор: Анастасія, 10 років - Ужгород, Україна
- Просмотров: 2024

Комментарии
Будь щасливою, Анастасійко!