1 1 1 1 1 (2 голосов)

Намалюю Україну
В один такий-то день,
Що був таким сумним.
Дощ, злива і гроза
Не дають вийти з дому.
Оленка по хаті ходила,
Не знала що робити,
Аж раптом зблиснула ідея,
Візерунок намалювати.
Готова була вже починати,
Але щось-то зупинилась,
Що ж намалювати?
- Спитала вона себе.
Намалюю гори й луки,
Лани та степи.
Поруч з ними свою хатину
Свою неньку - Україну!

Комментарии  

Andrian575
+1 #2 Andrian575 25 апреля 2012
Вийшов чудовий білий вірш! молодець!
ісаєвич
+1 #1 ісаєвич 01 марта 2012
Мені дуже, дуже сподобався зміст Твого віршика. Через певний час Ти його перепишеш, щоб він ще й поетично читався і вийде гарна пісенька "Намалюю Україну".
Будь щасливою, Анастасійко!

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии