Присвячується мамі з подякою за те, що сварила мене
Ми вважали себе за прекрасних Єлен,
Гасали під небом зірками.
Наш розум звернули в поліетилен,
Залишивши… дураками.
«Вищі» ми були за собор Ісааків,
Довшим за річку Дніпро був язик.
Ми тонули в обманному полі маків,
А від праці вже кожен відвик.
Коли найпростіший підмайстер створив
Гончарний виріб із глини
Для життя і планети він більше зробив,
Ніж ми - свої кульки із піни.
Співали оди та гімни своїм Его,
Я входив у хору число…
І тоді лише відійшов від Омеги
Коли прозріння прийшло.
13.05.2012
Зіркова хвороба
- Информация о материале
- Автор: Вася Малишка, 13 років - Ужгород, Україна
- Просмотров: 1083
Комментарии
В особі Васі Малишка бачимо вдалі наслідки родинного виховання: у 13 років видано дві книжки; звання найкращий письменниу України у своїй віковй категорії та багато інших досягнень і ще одне в тему - не захворів зірковою хворобою.
Не стоит менять, правда. Она очень хорошо подходит ко всему стихотворению.
И само стихотворение очень правдивое, оно хорошо написано.
Мне нравится*)