***
Я стояв на балконі, пив вранішню каву,
Міркував: як усе в світі прядеться тонко.
Я канапку підкинув задля забави
До небес. Їх розбив. Тепер там ополонка...
Скло летить до доріг. До людей. До будинків.
Я дивлюся в обличчя розбитих небес.
Замість зморшок - весь космос. Сузір'я. Сходинки
До Землі. Кинув оком на мене Зевес.
13.07.2013
Я стояв на балконі...
- Информация о материале
- Автор: Вася Малишка, 14 років - Ужгород, Україна
- Просмотров: 812

Комментарии