Розташовано Адміном МАЛіЖу
КРАСА ЛІСІВ
І ось я знову бачу ліс,
Безмежний і красивий.
Там соловейка пісню чуть,
Чудову і мрійливу.
Зайдеш у ліс - і ніби в рай
Ти потрапляєш прямо.
Кругом цвіте краса-розмай
І пахне так духмяно.
А як тихенький вітерець
Гілками поколише,
То зашепочуть гілочки,
Розбудять спокій-тишу.
То ж так людині на душі
І радісно, і мило,
Що хочеться співать пісні,
Така вона щаслива.
Але не в кожного в душі
Ліс радість викликає.
На жаль, такі в нас люди є,
Що серце завмирає.
Ті бачать навкруги дрова
І для сміття лиш місце.
Для них краса лісів мертва,
ЇЇ вони цим нищать.
Вони не чують спів пташок.
Краси дерев не бачать.
Вони жорстокі дуже, злі,
І ліс їм не пробачить.
Повітря чисте, чистий ліс
Здоров'я нам дарує.
Тож як назвати того, хто
Оце усе руйнує?
Щоб здоровіші ми були
І щоб жили ще краще,
Прошу вас: бережіть ліси,
Бо це майбутнє наше!
ВЕСНА
Я знову трішки захворіла,
Та нині сонечко пригріло.
Воно так настрій підняло
І творчості натхнення принесло.
Така навкруги незвичайна краса,
Тому що прийшла до нас в гості весна,
Яка нам дарує і щастя, й добро,
Відгонить від серця і тугу, і зло.
Весна несе нам радість, теплоту,
Й таку жадану, милу простоту.
Людина кожна посміхнеться щиро,
По-особливому, незвично і красиво...
Люблю весну в садів цвітінні,
У ніжнім леготу тремтінні.
Вона нам свято відкриває,
Бо щастя дарувати знає.
Комментарии
Вірш дійсно написаний душею, тому я і не помітила, що не всі рими і наголоси відповідають правилам написання вірша. Так, я згідна з Вами. Зверну увагу на свої помилки і постараюсь їх більше не допускати...)