1 1 1 1 1 (0 голосов)

Земля батьків – колиска, брате,
І де б не народився ти,
Ти твердо маєш пам'ятати,
Що скільки б років не мина,
Країна в тебе лиш одна,
Одна, єдина, ніби мати.
Це та земля, де благодать
Спадає на зерно родинне,
Яке з надією весною
Вернеться знову до життя
І подарує нашій ниві
Надію про незабуття.

Червень, 2014 р.

Комментарии  

Ігор Дах
+4 #1 Ігор Дах 17 июня 2014
Вірш набагато кращий. Я бачу,що тут напевне мама допомогала.Але нашим предкам надія вже не потрібна.
Треба якось по іншому сказати. Може: "І подарує нашій ниві"

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии