1 1 1 1 1 (0 голосов)

І ожило старе піаніно
Коли дотиком пальців
Ніжно заграла дитина
А що йому ще потрібно?
Коли в павутинні днів срібних
Так хочеться світла.
Актова зала. Вона нещодавно грала
життям
А тепер її ноти веселі
Плачуть мінорним буттям
Коли кроки людські
Нарешті створили атмосферу
присутності
Ожило і старе піаніно...
З ледь відчутним запахом
Вічності й пилу...
Та воно пам'ятає більше,
Ніж інші...
Коли дотиком ніжних пальців
Заграла дитина -
Залунала мелодія серця
Залунало старе піаніно.
Без зайвих слів.
Тільки Музика,
Як і колись.

Комментарии  

ісаєвич
+1 #2 ісаєвич 14 сентября 2014
З допомогою Марини багато старих речей розповіли б безліч цікавих історій.
Ольга Царицанська
+1 #1 Ольга Царицанська 10 сентября 2014
Старе піаніно, як всі відживші речі, підвласне ностальгії і радіє своєму другому диханню.

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии