Живу заради татка свого,
Хочу так радувать його,
Щоби чоло найменше зморшок мало,
А здоровя щоб не підвело.
Щоб посмішка вуста його зігріла,
Коли притулюсь до лиця,
Щоб міцно руки так держали,
Коли зроблю я щось не так.
Мій татко, вся моя надія,
Стежинка мойого буття,
Бо із матеусею рідненькі,
Дали мені моє життя.
Березень 2015
Татусева донечка
- Информация о материале
- Автор: Оксанка Маркович, 11 років - Ужгород, Україна
- Просмотров: 1678
