Десь за Гринвічем ніч.
Ми ж тримаємо сонце в руках!
Там заграва північна
б'є по ваших очах
зусібіч.
Так майстерно, однак незвично.
***
Десь подалі від Гринвіча осінь...
(Стума стелиться по хідниках).
Я ж бажаю дивиться на провесінь (!)
в полум'яних людських серцях.
Легіт світлих надій пролітає зазвичай
не повз, а крізь.
І тримає, тримає допоки ти вертиш
уявну вісь.
***
Іноді хочеш сховатись за Гринвіч
подалі з убіжжя, від рідного майва.
Тоді-бо згадай:
тепле сонце цінніше за мертве сяйво.
(Лише міцно його тримай).
Комментарии
Сподiваюсь, Ви зрозумiли, що я хотiла сказати цим вiршем.
Цитирую ісаєвич:
Дякую, мені стало тепліше, світліше після, як побачив світ очима Марини.
Тiшить, коли люди чують те, що хочеш донести словом.