Мої корені не довші за руків'я катани,
за вікном мого дому росте гора Фудзіяма,
каліграфи сидять, народжуючи пензлем дерева,
заповнюючи невігластво цієї місцевості,
магнолією заростають двори, прагнучи щастя господарів.
Я теж прагну щастя, магнолії замилили око,
щороку кремово-білі, цвітуть і мовчать щороку,
каліграфів замало, забагато цієї місцевості,
збираю торбу, свої корені витягую,
вирушаю з надією, хоча швидше, напевно, з байдужістю.
Мої корені не довші за руків'я катани,
за вікном мого дому ростуть стадіони та храми,
поспішають із звідкись на шляху кудись ноги й колеса,
найщасливіші істоти в цих місцях безтілесні,
речами заростають полиці, обіцяючи щастя господарям.
Я теж прагну щастя, і храми замилили око,
щороку тьмяніють, скликають народ щороку,
замало людей, забагато речей на полицях,
збираю торбу, свої корені витягую,
вирушаю з байдужістю, таки справді, напевно, з байдужістю.
Куди йти тепер? Залишився мій дух повсюди,
кожен храм, і рослина, й людина cтали буденні й знайомі,
Фудзіямо, хочеться вірити, ти у ранковім тумані
скликаєш усіх, хто близько, і всіх, хто від тебе далеко,
я приповзу на колінах, я прилечу на лелеці...
За вікном мого дому виростає гора карпатська,
селяни живуть, щоб народжувати дерева,
і не знають для чого; може, аби не сидіти,
вином керти заливаються, заростають бочки виноградом,
даруючи щастя господарям.
Комментарии
Го¬ловна ознака — відтворення безперервного потоку життя, погляд на людину як на біологічну істоту. Джерело вітаїзму — учення Ф. Ніцше про «діонісійське» (темне, інстинктивне) начало куль¬тури. В українській літературі вітаїзм також стверджував життє¬вість, незнищенність нації. Представлений творами М. Хвильо¬вого, Є. Маланюка, О. Ольжича, У. Самчука.
Це витяг з ВІКІПЕДІЇ. Я шукаю місце Василя Малишка в українській літературі. Мені подобається його творчість.