Життя наше дуже швиденько біжить -
Схопити не в змозі, куди те спішить.
Сприйняти не встигнеш, на що воно схоже.
Невже зачекать воно трохи не може!?
Щоб встигнути все на цім світі зробить,
Нам треба побільше із щастям жить.
Воно необхідне нам в серці, як кисень,
А взяти ти зможеш його навіть з пісень!
Якщо розпізнати ти хочеш життя,
Щоб потім не гаяти час на лиття
Тих сліз твоїх палких, мов серця вогонь,
Скоріше притулюй його до долонь!
Радій кожній миті, проведеній з другом,
Прогулянці тихій трав'янистим лугом.
Ти мрії свої ображать не давай
Та час свій коштовний даремно не гай!
Життя наше дуже швиденько біжить...
- Информация о материале
- Автор: Волошина Катерина, 15 років - Слов'янськ
- Просмотров: 1088
Комментарии
Ліна Костенко
Шалені темпи. Час не наша власність.
Фантастика - не мріяв і Жюль Верн.
Кипить у нас в артеріях сучасність.
Нас із металу виклепав модерн.
Душа належить людству і епохам.
Чому ж її так раптом потрясли
осінні яблука, що сумно пахнуть льохом,
і руки матері, що яблука внесли?!
Я не знаю
Автор: Дах Ігор Тимофійович
Час бурхливо спливає рікою
Весни десь у роках розгубились...
А я поруч іду із тобою
У літа, що медами наснились...
Сонце спілою динею висне.
В небі бузьками осінь кружляє.
Наче каменем душу гріх тисне,
Чи простить мене Бог, я не знаю...
Задум поміркувати, осмислити прожите життя, зрозуміти себе, свої емоції, подивитися іншими очима на сьогодення – задум і Катерини Волошини. Слушні поради Ігоря Даха авторка зможе використати – у неї для цього є творчий потенціал і талант.
Спитати б у нього, куди так спішить...