1 1 1 1 1 (4 голосов)

Барвиста тиша осені дрімає над струмком,
Усе навколо вкрилося яскравим килимком.
Листочки витанцьовують, радіє весь гайок,
І вітерця холодного запрошують в танок.
Він радо їм у відповідь таке прошепотить:
«Гаразд, але тихесенько, щоб тишу не збудить.»
Кружляли вони, гралися, співали пісеньки,
А згодом приєдналися до танцю пташечки.
Ось так і веселились допоки було сили,
А потім потомились, принишкли і спочили.
А у гайку тихенько ще пташечка співала,
А згодом теж втомилась, в гніздечку задрімала.

Комментарии  

Ольга Бучек
+1 #5 Ольга Бучек 16 марта 2016
дякую за пораду!
Олександра
+3 #4 Олександра 14 марта 2016
Дякую тобі, Олю, за такий ніжний пейзаж.
Відразу нагадало ще одну перлину пейзажної лірики: "Стоїть гора високая".
Помітила лише одну неточність: ліпше "вкрилися килимком", а не "покрилися килимком". Вкриватися можна ковдрою, а покриватися - червоними плямами від гніву.
Передостанній рядок. Спробуй написати не "тихенько". а "тихесенько". Як на мене, більше до розміру підходить.
А так - творчих успіхів. Усе досить добре.
Ольга Царицанська
+2 #3 Ольга Царицанська 12 марта 2016
Гарна картинка осені, мов ніжний прощальний вальс.
Ольга Бучек
+3 #2 Ольга Бучек 10 марта 2016
Дякую!
Маркіян Лехман
+3 #1 Маркіян Лехман 10 марта 2016
Олю!Звик до твоїх весняних віршів.Не дивно!Ти народилась у перший день весни.Тож ще раз вітаю!Осінні вірші також гарні! Твій друг -Маркіян.

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии