Є в світі сонячна країна,
Бог Україною назвав,
Живе народ там - українці,
Яким добро і щастя дав.
Для них усіх створив закони,
А щоб дотримувати їх,
Дав силу волі українцям,
Бо на землі з дітьми їм жить.
Здавалося б, усе в нас добре
І для життя в нас Усе є,
Та в галузях усіх державних
Чиновник жадібний живе.
Живе він ніби непримітно,
Хоча пихатий і бридкий,
Ланцюг на шиї носить важно
І не простий, а золотий.
Ланцюг той, очі людям сліпить,
Бо забувають все святе,
що найдорожче все відносять
до того дядька, а той все просить: ще і ще.
О, той ланцюг для нього диво,
Чарівний код в якого є,
Там вісім букв, які він дико
Від усіх людей - ох, береже?!
Цей код для пана насолода,
Ніхто не зможе відгадать,
Бо невід'ємний атрибут –
Публічна влада – там і тут.
В чинуші щупальця ще є,
Якими все бере-бере,
І чим він більше того робить,
То все могутнішим стає.
Він має вірную прислугу,
Багато їх, вони немов брати:
Хабарництво, шахрайство, вимагання,
Кумівство, розкрадання, зловживання…
А зве він їх усіх: «воно» - сини.
«Воно» усюди просочилось,
Всі сфери нашого життя,
І хвіст, і голова, – прогнили!
Ото біда! Чинуші люблять хабарі,
Та на біду й старі, й малі…
І вимагають, й розкрадають
Та роблять все, що забажають…
Не відірвуться від спокуси,
Від «пирога» усе відкусять.
Принцип життєвий у них є:
«Ледачий тільки не бере!»
«Воно» ж то знає –
І в руки їм все пхає-пхає.
І поки буде та прислуга
Перед чинушей плазувати,
То воля наша українська,
Буде терпіти й занепадати.
Невже забули ми малі,
Як вчили нас батьки самі:
Що сім дарів Духа Святого
На противагу всього злого.
Бо вчили батько нас і мати,
Дари ці чесно здобувати:
Молитвою святою, вірою, ділами…
Щоби ім'я не занедбати.
Тому молоді треба силу зібратись
І з себе все розпочинати,
Ті тайні букви відгадати,
Які у слово всі зберуться
І лихі чари розірвуться,
В чинуш не лишиться вже сили,
Та й щупальця стануть безсилі.
Ми дивне слово відгадали,
КОРУПЦІЯ – його назвали,
Розірвем золотий ланцюг,
Злодійству край – і все отут!
Корупції ми скрутим в'язи
Й позбудемось тої зарази.
А чиновників попереджаєм
Та твердо їм ми обіцяєм:
Що корупцію ми подолаєм,
Щоб не розкошувала нашим краєм!
Корупції не бути!
- Информация о материале
- Автор: Маркович Оксанка, 12 років - Ужгород, Україна
- Просмотров: 1796
Комментарии
До речі, у мене є вірші різні за тематикою: про пори року, про найрідніших людей, про тварин, про вічне, про кохання, на патрітичні теми та інші. Так, на дворі весна, перші почуття і у мене вже є задум!