1 1 1 1 1 (3 голосов)

Ти мене чуєшь? - кричу впівголоса
В пустій кімнаті - тишою проросла.
Блукає душа моя гола й боса,
Мов мільйони війн пережила.

Нависла тяжість внутрішня на плечі,
Вона наповнює мене сповна.
Розмовляю я з тобою кожен вечір,
Але не випити більш разом нам вина.

Я часто згадую твій силует
Та часто мариться мені твій запах.
Мозок грає зі мою не рівну дуель
Є відчуття, що я мовби у гратах.

Так до рання і залишусь сидіти
З думками тяжкими буду тет-а-тет.
Всередині довго так будуть горіти
Спогади, мов прослуховані з касет.

Комментарии  

Katya
0 #2 Katya 31 марта 2016
Цитирую Ігор Дах:
Катрусю,вірш у Тебе дуже хороший. Тільки зверни увагу на наголоси у словах, які римуєш. Звернися за порадою до вчителя-філолога. Вірю - у Тебе все получиться.

Дякую! Прислухаюсь до Вашої поради.
Ігор Дах
0 #1 Ігор Дах 30 марта 2016
Катрусю,вірш у Тебе дуже хороший. Тільки зверни увагу на наголоси у словах, які римуєш. Звернися за порадою до вчителя-філолог а. Вірю - у Тебе все получиться.

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии